Граматика кіномови

• Кінемато́ граф (від грец. κινεμα, род. в. грец. κινεματος – рух та грец. γραφο – писати, зображати), що означає комплекс методів та дій зі створення, прокату та показу фільму.

• Кіно́твір – серія послідовних нерухомих або рухомих зображень, які проектуються зі швидкістю 24 кадри за секунду, що створює ілюзію руху.

• Кіно́твір створюється шляхом зйомки камерою фотографічних зображень, або – за допомогою анімаційної техніки чи візуальних ефектів.

КІНО –

• кінотвір, який ми дивимося,

• кінематограф як явище,

• кінотеатр – місце показу кінофільму.

Кадр

• Основною складовою кінофільму вважається кадр. Фільм складається з кадрів.

• Кадр – це нерухоме фотографічне зображення, що містить фрагмент якоїсь дії. Швидка зміна кадрів створює ефект рухомого зображення. У кінематографі за секунду відтворюється 24 кадри.

Кадр

• Ко́жен о́кремий кадр є важливим джерелом інформації, усі елементи кадру (чи принаймні більшість) є детально продуманими та дібраними режисером, і працюють на те, щоб створити у глядача потрібне враження, викликати емоційний відгук.

Світло

• Вплив образу суттєво залежить від стилю освітлення.

Основні типи освітлення:

• високе;

• низьке.

Висо́ке о́світлення використовується для того, щоб створити яскраве

зображення, рівномірно заповнене світлом

із мінімумом тіней.

• Кадр із фільму «Повстання в Шоушенку», реж. Ф. Дарабонт

Низьке о́світлення створює тьмяний, похмурий з окремими, виділеними

світлом елементами образ, заповнений тінями.

• Кадр із фільму «Людина, якої не було». Реж. І. та Дж. Коени

Освітлення може бути реалістичним або ні: романтичним (більш ніжним, більш вигідним, скажімо, для героїв) або ж експресивним, покликаним створити особливу атмосферу, передати стан героїв.

Важливо звернути увагу на те, чи освітлення фокусує нашу увагу на певних елементах кадру, – можливо, щось виділяється з тіні,

відблискує, чи, навпаки, ховається в тінь, створюючи інтригу.

Фокус

• Фокус – один із головних засобів, за допомогою яких режисер спрямовує нашу увагу на найбільш важливі деталі.

• Фокус може бути глибоким і неглибоким, або вибірковим.

У глибокому фокусі об’єкти на передньому, середньому та задньому плані видно однаково добре.

Такий фокус часто використовується, коли режисер хоче протиставити елементи в кадрі (наприклад, ті що на першому плані і на задньому

плані), або ж звернути увагу на їх взаємодію, взаємозв’язок.

Неглибокий чи вибірковий фокус використовується для того, щоб виокремити якийсь елемент, зосередити на ньому нашу увагу.

Глибокий фокус вважається більш реалістичним, неглибокий більш романтичним, більш емоційним.

Мізансцена в перекладі з французької mise en scène – розміщення на сцені, тобто розташування акторів в ігровому середовищі в

призначених поєднаннях один з одним і навколишнім оточенням в різні моменти зйомок.

Композиція кадру

• Яким чином дійові особи та об’єкти розміщені в кадрі. Хто на передньому плані? Хто на задньому плані? Хто розміщений обличчям до камери? Хто відвернувся від камери чи стоїть боком?

• Композиція кадру – це сукупність усіх елементів кадру, їх взаємне розташування і поєднання, а також застосування різних образотворчих і технічних методів, які дозволяють із граничною виразністю показати задум творця фільму.

Композиція кадру може бути закритою чи

відкритою. • Приміром, якщо герой знаходиться в центрі кадру і на краях

кадру немає жодних інших героїв чи об’єкті, у нас створюється відчуття відкритого, вільного простору.

• Відкритий кадр

Відчуття пастки, ув’язнення, клаустрофобії може створюватися за допомогою розміщення людей, об’єктів чи архітектурних деталей по краях кадру (чи, можливо, тільки з

одного боку). Така композиція називається закритою.

• Закритий кадр

Утім, закритий кадр може також створювати відчуття захищеності, завершеності, стабільності,

впорядкованості.

• Закритий кадр з фільму «Різня», реж. Р. Поланскі

Іноді використовується ефект внутрішнього кадрування: коли якийсь герой постає перед нами, обрамлений,

приміром, вікном чи аркою; це використовується зазвичай для того, щоб привернути нашу увагу саме до цього героя.

• Кадр із фільму «Підручний Хадсакера», реж. І. та Дж. Коени

Кадр може бути насичений деталями, інформацією, що підштовхує глядача до певних узагальнень та висновків. Насичені деталями кадри часто використовуються, щоб передати «дух часу», охарактеризувати

героїв, місце чи ситуацію. Щільне наповнення кадру може також створювати враження шуму, динамічності, чи суєти та хаосу.

• Кадр із фільму «Той, хто біжить по лезу», реж. Р. Скотт

Або ж, навпаки, кадр може бути простим, лаконічним. Такі лаконічні кадри більше акцентують

увагу глядача на окремих, простих емоціях.

• Кадр із фільму «Гра без Правил», реж. Д. Лайман

Точка зору камери

• Камера виконує функцію оповідача. • Камера визначає для нас точку зору на події. • Камера може передавати погляд якогось

персонажа, або ж займати пануючу точку зору оповідача, із якої видно більше за кожного конкретного героя, але часто все-одно – не все. Але глядач завжди бачить тільки те, що бачить камера.

• Погляд камери – це погляд глядача.

Суб'єктивна точка зору камериПоказує події з точки зору певного персонажа.

Сприяє ідентифікації глядача з героями фільму, дозволяє передати глядачу емоції та відчуття персонажів.

Об’єктивна точка зору камериПоказує події з відстороненої позиції імперсонального спостерігача.

Створює у глядача враження привілейованої позиції: він бачить більше, ніж кожен з героїв (ефект «всевидячого ока»).

Сприяє емоційній дистанції глядача від зображуваних подій.

Непряма суб'єктивна точка зоруПоказує події зблизька, але не з точки зору

персонажів фільмуДозволяє глядачу відчути себе учасником подій

Інтерпретація режисераПоказує події з незвичної точки зору.

Використовується для того, щоб передати режисерське ставлення до показаної ситуації.

• План – це відносний масштаб зображення в кінокадрі, через вибір якого режисер здійснює свою трактовку епізоду і формує його ритм.

Мірою крупності плану прийнято вважати людину.

План

• Загальний план – зйомка з відстані, дає загальну, панорамну картину.

• Загальний план – це, зокрема, коли видно людину в повний зріст.

• Середній план – дає певну фонову інформацію, але все ж зазвичай з акцентом на героєві. Фігура в середньому плані зазвичай показана від колін або від пояса до голови.

• Кадр із фільму «Король Говорить». Реж Т. Хупер

• Крупний план фокусує нашу увагу на деталях, якомусь важливому об’єкті, виразі обличчя, емоції, реакції персонажа. У крупному плані ми бачимо зазвичай голову, або голову і плечі героя.

• Кадр із фільму «Володар кілець», реж. П. Джексон

• Зворотний план – план, знятий із поворотом камери на 180 градусів від попереднього плану.

• Суб’єктивний план – план із точки зору певного героя, коли аудиторія бачить те ж саме, що й герой.

• Чередування планів дозволяє управляти сприйняттям змісту кадрів.

• Так, наприклад, у кіно часто застосовується внутрішньо кадровий монтаж – наїзд камери з дальньо́го́ плану до більш крупно́го́, що захоплює увагу, концентрує на якомусь певному об’єкті. Так можливий і зворотний процес, коли, від’їжджаючи, камера, наприклад, здатна переключити увагу з героя, який щойно цілком займав кадр. на історичний чи ландшафтний контекст.

Кут зору камери

Важливо також враховувати кут зору камери.

• Низький кут – це коли камера дивиться на героя знизу вгору: використовується зазвичай для того, щоб збільшити розміри героя чи об’єкта, підкреслити його силу, владу чи статус.

• Високий кут – це коли камера дивиться згори вниз, зменшуючи розмір героя: використовується для того, щоб підкреслити вразливість, безсилля, можливо, передати страх героя.

• Кадр із фільму «Матільда», реж. Д. Де Віто

• Камера зверху з-за плеча: підкреслює прохальну і принижену позу людини, яка звертається з проханням.

• Кадр із фільму «Процес», реж. О. Уельс

Візуальні коди

• Середовище: пейзаж чи матеріальне о́то́чення можуть вказувати на те, який тип історії буде представлено, позначати її соціальний чи історичний контекст, натякати на певний «стиль життя», відсилати до певного образу «благополуччя», або ж навпаки.

• Костюм: стиль одягу зазвичай слугує вказівкою на історичний період, соціальне походження персонажа, особливості його характеру.

• Костюм нерідко відсилає до певних стереотипних уявлень, притаманних певному суспільству щодо тих чи інших його представників.

• Погода: погодні умови можуть слугувати для створення відповідної атмосфери, наділяючи ту чи іншу сцену певним настроєм.

• Проаналізуйте запропоновані кадри з фільмів.

• Визначте, які елементи кіномови в них використано.

Камера розташована на рівні очей персонажів, які стоять. Може бути або: •суб’єктивна точка зору – ми бачимо сцену поглядом одного з персонажів (який стоїть по центру), •або непряма суб’єктивна точка зору – глядачу пропонується позиція учасника подій (сам глядач є тим персонажем, який знаходиться в центрі подій)

Камера розташована на рівні очей персонажів, які стоять. Може бути або: •суб’єктивна точка зору – ми бачимо сцену поглядом одного з персонажів (який стоїть по центру), •або непряма суб’єктивна точка зору – глядачу пропонується позиція учасника подій (сам глядач є тим персонажем, який знаходиться в центрі подій)

Непряма суб’єктивна точка зору: бачимо події зблизька, але не з точки зору якогось персонажа. Точка зору, що занурює глядача в ситуацію.

Непряма суб’єктивна точка зору: бачимо події зблизька, але не з точки зору якогось персонажа. Точка зору, що занурює глядача в ситуацію.

Непряма суб’єктивна точка зору: глядач ніби підглядає за героями. Така точка зору створює ефект камерної, інтимної ситуації.

Камера використовує широкий фокус і завдяки застосуванню цього прийому і денному освітленню зображення виглядає реалістичним. Героїня розташована на фоні типового глухого багатоквартирного будинку з невеликими засліпленими жалюзями вікнами, що підкреслює атмосферу знелюднення, відособленості . Мізансцена кадру побудована таким чином, що в кадрі лише поплічний план героїні, яка майже губиться на фоні будинку, який ніби обтікає її. Ми не бачимо жодних інших стихій чи джерел – сонця, розгорнутої міської панорами, що дає підставу вбачати в героїні ніби дрібну частину цього знеособленого простору. Цей кадр належить до періоду ( 1960-і рр.) коли режисери захоплювались тотальною, автентичною реальністю. Тобто кадр повинен був виглядати нествореним.

Коментар до попереднього слайду:

Кадр побудований таким чином, що простір ніби роз’єднаний на декілька анклавів, які не перетинаються, хоча і знаходяться поряд: бармен, відвідувачка і герої, які сидять за столиком знаходяться ніби знаходяться в різних світах - кожен з них рухається і існує у власній орбіті. Перед нами кадр з фільму Годара, який досліджував з французьке суспільство з доскіпливістю вченого і одним з результатів кінодослідження стало граничне відособлення людей в соціумі.

Коментар до попереднього слайду:

В цьому кадрі тло ніби поглинає героїв, їх постаті губляться сере обривків інформації, візуального шуму. Такою мізансценою режисер наштовхує на думку про знеособлення героїв, їх розчинення у фрагментованих, хаотичних інформаційних потоках сучасного суспільства.

Увага закцентована на герою, який знаходиться в центрі кадру. Герой дивиться на себе в дзеркало і бачить своє відображення в обрамленні пляшок. Точка зору, що одночасно передає і бачення героя і його характеристику режисером (герой страждає від алкоголізму).

Коментар до попереднього слайду:

Закрита композиція кадру – він обмежений двома постатями героїв, які завдяки цій композиції здаються чимось розділеними під час свого діалогу. Світло знизу вихоплює знизу обличчя і відкидає тіні, які створюють інтимно-загрозливу атмосферу.

Коментар до попереднього слайду:

Інтерпретація режисера: бачимо героя з незвичної точки зору. В даному випадку такий показ героя збоку і знизу створює враження нестабільності, хисткості його позиції, передає відчуття відсутності психічної рівноваги героя.

Коментар до попереднього слайду:

Крупний план двох пляшок з яких намагаються наповнити стакан робить його смисловим центром кадру. Джерело світла – з глибини кадру дозволяє спокусливо грати граням стакану, робить його привабливим як і рідину яка назбирується на денці.

Коментар до попереднього слайду:

Об’єктивний план часто використовується у вестернах та інших фільмах на історичну тематику. Покликаний надати оповіді епічності. Показані події набувають узагальненого характеру, статусу історичної правди.

Точка зору, що дозволяє одночасно передати і погляд героїні і її позицію. Вона спостерігає за дикими преріями з невеличкого острівку цивілізації, домашнього затишку.

«Об’єктивна», відсторонена точка зору, що претендує на відображення певної «історичної реальності».

Кадр невиразно поділений навпіл лінією горизонту, кам’яна пустеля кольору охри і вицвіле, ніби запилене небо майже зливаються. Постаті вершників, підкреслено малопомітні, знаходяться ближче до лівого кутка кадру, їх кольорова гамма невіддільна від фарб пустельного краєвиду. що підкреслює складний безводний шлях. Кадр не має особливого відношення до руху сюжету, а слугує більше для збагачення драматургії розповіді, створення емоційної атмосфери руху героїв. Кадр фільму може бути ідентифікований як кадр з фільмів жанру вестернів

Коментар до попереднього слайду:

Камера розміщена за спинами героїв. Кадр обмежений колонами ганку будинку і двома фігурами героїв. Основний смисловий акцент кадру – герой, який несе на руках дівчину знаходиться в центрі. Дальня перспектива камери підкреслює необжитий пустельний простір поза помешканням, герой несе жінку в одомашнений олюднений простір. Тут саме закритий план створює цю атмосферу затишку і прибіжища

Коментар до попереднього слайду:

Домашнє завдання

• Закінчити аналіз кадрів із фільмів.

• Дібрати кадри на всі теоретичні поняття, що ми з вами вивчили.

• АВТОРКИ:Дегтярьова Галина Анатоліївна, доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін (секція методики викладання мов і літератури) КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти"

• Кульчинська Леся Миколаївна, молодший науковий співробітник відділу кіномистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України

• Волошенюк Оксана Валеріївна – провідний мистецтвознавець відділу кіномистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України